На цьому сайті вже неодноразово писалось про митарства Олександра Глухова, якого намагаються вижити із його квартири «сумнівні типи», що стали власниками жилого будинку № 12А, по вулиці Малій Житомирській і в якому живе Глухов і який, до речі - є об’єктом культурної спадщини, що охороняється законом.

Проте, головна загадка криється в тому, - а як же цей багатоквартирний житловий будинок (та ряд інших), які були комунальною власністю, стали приватною власністю такого собі ТОВ «Пантеон-інвест»? А стали вони приватною власністю дуже «інтєрєсно»!
Згідно п. 30, ч.1, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна – вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, лише Київська міська рада (чи районні ради), як колегіальні органи і виключно на своїх пленарних засіданнях правомочні приймати рішення щодо відчуження майна, що є їх комунальною власністю. Навіть Київський міський Голова такого права не має.

 Таких рішень, по відчуженню вказаних будинків, Київська міська рада не приймала. Розуміючи «стрьомность» такого відчуження, без сесії Київради і без проведення інвестиційного конкурсу, навіть Черновецький не наважився прийняти таке рішення, а тому, згідно розпоряджень КМДА N1021 від 10.08.2007 та N 1020 від 10.08.2007 було передбачено передати вказані жилі будинки лише на баланс інвестора.

 Передача на баланс, не тягне за собою зміну власника, тому що, балансоутримання це навіть не право, це лише обов’язок вести облік.
Не дивлячись на це, 01 червня 2007 року тодішній заступник Голови КМДА і начальник Головного управління житлового забезпечення КМДА Голиця М.М., діючи в інтересах приватної комерційної структури ТОВ «Пантен-інвест», всупереч чинному законодавству і інтересам служби та не маючи на це жодних повноважень, уклав з вищевказаним ТОВ та особисто підписав, так званий інвестиційний договір № 1/6, та додаткову угоду до нього від 4.07.2007 р, згідно яких Головне управління житлового забезпечення КМДА не лише передало функції замовника реконструкції будинків №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б, 14-В по вулиці Малій Житомирській у місті Києві, нікому невідомому ТОВ «Пантеон-інвест», зі статутним капіталом аж 50 тис. грн. (вартість 1 кв.м. житла у цьому районі на той час) і яке було зареєстроване всього за кілька місяців до укладення цієї угоди, але й згідно п.4.2., договору, ТОВ «Пантеон-інвест» отримало право оформити у власність вказані будинки.

 Він же, М. М. Голиця, 25 червня 2008 року видав Наказ Головного управління житлового забезпечення № 1082-С/ЮЖБ, на підставі якого, вказане головне управління видало 26.06.2008 року ТОВ «Пантеон-інвест» свідоцтво про право власності на житловий будинок № 12А, по вулиці Малій Житомирській, в місті Києві, в якому на той час навіть проживали мешканці (копія).

 М. М. Голиця, будучи досвідченим чиновником і депутатом Київради, до того ж будучи заслуженим юристом України – не міг не усвідомлювати протиправність і злочинність своїх дій, та і був зобов’язаний це знати, згідно займаної посади. Таким чином протиправне відчуження майна було не просто незаконним, але й свідомо умисним.

 Проте, укладена М. Голицею так звана інвестиційна угода не просто відверто незаконна, але й слід сказати, що в результаті їх прийняття та реалізації, майновим інтересам територіальної громади Києва, нанесені збитки в особливо великих розмірах. Вказане обумовлюється наступним:
Перед тим як передавати вищевказані будинки у власність «солідній» фірмі, Головне управління житлового забезпечення, очолюване М. Голицею, заздалегідь відселило мешканців вказаних будинків, використавши для цього 3709 кв.м. житлового фонду комунальної власності міста (це десь до півсотні квартир, які так довго ждуть київські черговики). Зрозуміло, що новий «щасливий» власник повинен був би компенсувати Києву витрачене містом на відселення житло, причому не в цінах які були на час відселення (бо деяких мешканців відселяли ще в 90-х роках, коли ціни були зовсім інші), а в ринкових цінах, на момент відчуження будинків, що дозволило б місту, за отримані кошти, придбати аналогічну кількість житла, яку місто втратило, відселяючи мешканців!

 Як же ж М. Голиця реалізував інтереси міста в цій угоді? - Згідно п. 4.2 вже вищевказаного інвестиційного договору № 1/6 від 01 червня 2007 року та п.п 1.1-1.3. Додаткової угоди до цього договору, вказані будинки №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б, 14-В, мали перейти у власність ТОВ «Пантеон-інвест», після сплати за 3709 кв.м. загальної площі квартир, витрачених у зв’язку з відселенням вищевказаних будинків, у сумі 14093200 (чотирнадцять мільйонів дев’яносто три тисячі двісті) гривень, що складає (увага) – аж 3800 грн. за кв.м (що еквівалентно 760 дол. за той же квадратний метр).

 Цікаво, а де М. Голиця і В. Непоп в 2007 році (це ще до кризи) знайшли таку ціну? На той час, навіть на околицях Києва, в самій «убитій» «хрущовці» ціни менше 10000 грн. (це близько 2000 дол.) за квадратний метр не було. А мешканців із вказаних будинків відселяли, як правило у нові будинки, де ціна була від 3000 дол. за кв. м і вище. М. Голиця, як і І. Непоп чудово знали реальні ринкові ціни житла на той час, так як Головне управління житлового забезпечення КМДА, як і КП «ЖитлоінвестбудУКБ» на той час були присутні на ринку житла, продавали таке житло і знали реальну ринкову ситуацію і ціни.

 Таким чином, якщо взяти саму низьку ціну «хрущовки» на окраїні Києва в 2000 дол. (10000 грн.), то сума компенсації повинна була б скласти, як мінімум: 3709 кв.м. * 10000 грн. – 37090000. А відтак, в результаті вказаної незаконної угоди місту нанесено майнових збитків на суму, як мінімум: 37090000 – 14093200 = 22996800 грн. (близько 4.6 мільйона доларів по тодішньому курсу). І це по самим скромним підрахункам.
Крім того, невідшкодована вартість самих будинків, та вартість площ нежитлового фонду (горищ, підвалів), таким чином сума реальних збитків значно більша.

 Крім того, незрозуміло чи хтось відшкодовував вартість нежитлових будинків, які також були знесені і територія яких віддана «щасливому» «пантеону» під забудову, як правда невідомо чи хоч ці 14 мільйонів були перераховані місту?
Цікаво – «а за чий рахунок банкет»? І хто буде відшкодовувати громаді реальну вартість профуканих 3709 кв. м. міського житла, та нежитлової нерухомості? Навряд чи «крута фірма» «Пантеон-інвест» із статутним капіталом аж 50 тис. грн.., яка до того ж встигла перепродати ці будинки. Може сам Михайло Михайлович?

 Повна інформація за адресою: http://olexsandrdyadyk.livejournal.com/4170.html