В пресс-конференции приняли участие: Евгений Царьков — народный депутат, представитель фракции КПУ; Сергей Соболев — народный депутат, представитель фракции "БЮТ-Батьківщина"; Александр Дядюк — юрист, председатель общественной организации «Киевляне, объединяемся!»
Олександр Дядюк: Хотів би звернути увагу на певні правові аспекти. Перше, на що я хотів би звернути увагу шановних журналістів, що насправді це не перша спроба, я би так сказав, лукавим способом відмінити існуючі пільги та соціальні гарантії, які надані низкою законів громадянам України. Такі спроби здійснювалися неодноразово шляхом внесення відповідних норма до законів України про бюджет. Такі спроби змінити норми про скасування багатьох пільг були прийняті в Законі України «Про бюджет на 2007 рік», «Про бюджет на 2008 рік».
Але слід зазначити, що вони були оскаржені в Конституційному Суді України, і рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та від 2008 року, ці норми законів про бюджет скасовувалися.
Ну, не вийшло через бюджет і влада вирішила діяти інакше. До речі, цей законопроект є ще одним прикладом, коли непопулярні, спірні, й часто неконституційні норми, які не будуть сприйняті суспільством, намагаються «протягнути» під назвами законів, які до їхнього змісту ніякого стосунку не мають. Ось назва цього закону, який називається «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», він містить всього-на-всього сім статей, і займає у роздруківці п’ять аркушів. Ці сім статей насправді жодних гарантій не містять, вони тільки встановлюють окремий порядок виконання судових рішень, які можна було в принципі внести у відповідні зміни до закону «Про виконавче провадження».
Проте, найцікавішим там є прикінцеві та перехідні положення, які займають п’ятнадцять аркушів, якими внесено зміни в усі інші закони, що складають левову частку цього документу. І насправді, згідно їхнього змісту, до виконання судових рішень не мають жодного стосунку. А саме це ті норми, якими повноваження щодо встановлення порядку та розміру пільг — це закони України про статус дітей війни, про статус постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів та низки інших передаються, так би мовити, на відкуп Кабінету Міністрів.
Причому, що там зроблено знову ж таки у лукавий спосіб. Зараз представники більшості наголошують, що вони не відмінили жодної пільги. Дійсно, вони цим законом не відміняють жодної пільги, але якщо раніше, наприклад, законом про гарантії дітям війни статті 5 та 6 іншими законами встановлювалися конкретні розміри таких пільг, то зараз хитро вказано: «В порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів». Таким чином, із формальної точки зору, уряд України тепер матиме право встановити будь-яку пільгу в розмірі, наприклад, однієї гривні. Тобто вона не відмінена, вона є, але розмір буде встановлений Кабміном. Це є звуження змісту конституційних прав і гарантій громадян України, гарантованих Основним Законом у статті 22. І це повторюється аналогічна ситуація і законом про бюджет.
Я надіюся на одне… Думаю, що ця більшість прийме це рішення, все до цього йде, але єдиний шлях у даному випадку — звернутися до Конституційного суду України, він розглядав аналогічні норми в законах про бюджет, і давав роз’яснення, чітко посилаючись на статтю 22 Конституції, якою чітко вказується, що «При прийнятті нових законів не допускається звуження гарантій і прав громадян». І оскаржувати негайно це рішення, як тільки воно буде прийняте, тому що воно відверто антиконституційне.
А такий спосіб влади по-дитячому сховатися за назвою закону… Це ж все одно стане відомим. Важко це якось назвати та аналізувати, це спроба обманути та сховатися під «шапкою» з назвами, які не відповідають змісту. Те, що, на жаль, це не перша спроба, подібне пройшло в законі «Про судоустрій», де перехідні та прикінцеві положення набагато більші змісту самого основного закону. Тобто приймається маленький, начебто й нешкідливий, начебто хороший закон, але до нього приймаються такі прикінцеві перехідні положення, якими вносяться зміни в закони, наприклад, як «Про трубопровідний транспорт», що до цього закону насправді взагалі жодного стосунку не мають, а просто тихенько хочуть його приховати.
Тепер два слова про політичну ситуацію. Неможливі будь-які реформи та стабільний цивілізований розвиток держави, якщо в країні панує правовий нігілізм. А правовий нігілізм нашої країни породжується владою. Якщо влада ухвалює відверто незаконні антиконституційні рішення, вона не може вимагати від людей, щоб рядові громадяни дотримувалися законів і Конституції. Причому у такий лукавий і оманливий спосіб приховуючи їх під іншими нормами.
Якщо вже дійсно, на мою думку, немає коштів у бюджеті, то влада повинна вийти й чесно та відверто сказати, що ми не будемо ховатися, ми приймемо відповідний закон про відміну таких-то законів, він так-то буде називатися, тому що криза й треба «затягнути пояси», немає у бюджеті коштів. Але ж, знаєте, важко пояснювати простим громадянам, що треба «затягнути пояси», висовуючись із «лексусів» і яхт.
Я коли сюди йшов, подивився по судовій практиці, наприклад, щодо знаменитої «Лівели». Там із держави пішли мільярди гривень, причому що цікаво? На стадії апеляційної інстанції державні органи, Державна податкова, митниця відкликали свої апеляційні скарги. Тобто справу програли повністю тим, що державні органи відмовилися в суді захищати інтереси держави. В мене запитання: чи порушено хоча б проти одного з цих представників, які відкликала апеляції й дали можливість «Лівелі» зробити те, що вона зробила, — порушена хоча би проти одного кримінальна справа? Чи проти тих посадових осіб, які дали представникам у судах доручення відкликати ці апеляційні скарги? «Лівела» змогла все це зробити лише тому, що посадові особи відкликали апеляційні скарги й ніхто жодної відповідальності не поніс.
І тому розказувати народу, що треба затягнути паски, то я хотів би представників влади запитати, жаль, що їх тут немає, — хлопці, а коли ви почнете затягувати? А після вас і ми одразу.
| < Попередня | Наступна > |
|---|